1До Центру із визначення природних обдарувань у дітей шкільного віку з промовистою назвою «Завтра», що діє у Стрию при Благодійному фонді Олега Канівця «Добре серце», невпевнено зайшла жінка з дівчинкою років 8 і запитала: «А у вас справді можна дізнатися про приховані таланти? Моя внучка Вікторія й так співає, малює, танцює, вишиває, майструє з різних матеріалів», - з гордістю сказала бабуся. 

Психологи Центру Наталія Олійник та Оксана Кузло запросили відвідувачів до розмови. Грунтовно розповіли про унікальну методику, якою вони користуються та запропонували провести тест, який включає у себе визначення особливостей особистісного розвитку. Зокрема, спеціалісти з точністю виокремлюють такі риси як: тривожність, імпульсивність, агресивність, схильність до нечесної поведінки, асоціальність, замкненість, невпевненість, екстернальність (взаємодія із навколишнім середовищем), естетична чутливість. Наступний етап – це духовний розвиток дівчинки, який є духовним надбанням власного «Я», яке відображає внутрішній світ особистості. Сюди ж входило визначення цінностей власного здоров'я, праці, мистецтва, навчання, дружби, в сфері виконання громадських доручень, відношення до своєї держави, моральні цінності. Визначають у центрі й на якому рівні взаємостосунки з батьками, родиною.

1Вікторія Матвеїчева, так звуть нашу героїню, як з’ясувалося – сирота. Живе і навчається у 4 класі в с. Семигинів Стрийського району. Дівчинку виховують бабуся та дідусь. Тому особливо піклуються про неї, вкладають всю душу й роблять усе, щоб Віка не почувалася у чомусь обділеною. Дівчинка росте веселою та кмітливою, має безліч захоплень. Вона підкорила психологів своїм чарівним голосом, читанням власних віршів, танцями з бабусею Анною і шкодувала, що немає під руками бандури на якій за три роки навчилася вправно грати. У свої 9 років Віка побувала на багатьох творчих конкурсах. Грамоти та відзнаки береже бабуся, вони акуратно поскладані у папці. Ось грамота за ІІІ місце у районному фестивалі-конкурсі «І слово, і пісня, Матусю, тобі» у номінації «пісня»; грамота за участь у І Міжнародному етноконкурсі-фестивалі «Стрийські потоки» і фото з Ніною Матвієнко, яка була у журі; грамота у номінації «найкращий малюнок на екологічну тему» у шкільному конкурсі малюнку та багато інших. Та найбільша гордість бабусі – це І місце у конкурсі «Ой, не ріж коси, бо хорошая» у 2010 році, який проходив у Львові. Вікуся отримала титул «Володарка найдовшої коси» віком до 6 років. Її коса тоді мала 92 см. І сьогодні вона любить коли бабця заплітає їй багато косичок, зав’язує бантики. «Чомусь не проводять більше цього конкурсу, - каже пані Анна. – Ми б знову залюбки взяли у ньому участь, бо ретельно доглядаємо за волоссям, регулярно підрізаємо, маємо свої секрети блиску та здорового вигляду коси. Сьогодні у Вікусі довжина волосся майже 90 см, бо недавно підстригали трохи».

Не знаю, які результати тестів психологів (це відомо тільки їм та бабці) та неозброєним оком було видно, що дівчинка надзвичайно комунікабельна, творча і відкрита. Вона зізналася мені, що вперше дає інтерв’ю та якогось хвилювання я зовсім не відчула. Навпаки, наше спілкування з Вікою було схоже на розмову подруг. Дівчинка похвалилася мені своїми прикрасами, розповіла, як навчається, що на танцях доводиться з однокласницею у парі стояти, бо хлопці не хочуть займатися хореографією, продемонструвала нове плаття, яке з бабусею купили на Великдень, прочитала власні вірші, заспівала улюблену пісню і за п’ять хвилин на очах у всіх зробила ляльку з поліетиленового пакетика. А потім ми влаштували міні фото-сесію. На останок Вікторія поділилася зі мною найсокровеннішим, що мріє бути дитячим лікарем, як мама була, або дизайнером одягу. Ми домовилися, що серед її перших клієнтів будемо ми з психологами Центру «Завтра».

А нашим читачам у кого є діти шкільного віку хочемо дати кілька практичних порад. Розвивайте внутрішню впевненість в успіхах дитини та проявляйте терпіння у її вихованні. Не переносьте ситуативні невдачі дитини на особистісний рівень. Для розвитку довіри до дитини, дозволяйте їй бути самостійною. Враховуйте, що у стосунках з дитиною постійна увага може призвести до формування залежності дитини від дорослого, обмеження розвитку особистісної автономії. Необхідно стимулювати активність дитини. Підтримувати власну довіру до дитини та заохочувати її самостійність. Проводити вільний час у спільній діяльності.

Спрямовуйте свою турботу на те, щоб дитина самостійно розв'язувала поставлені задачі, проявляла ініціативу. Батькам слід давати можливість дитині бути активною, визнавати її індивідуальність, несхожість на інших, в тому числі і на батьків. Потрібно слідкувати за соціальними досягненнями дитини, її індивідуальними особливостями, звичками, думками, почуттями, але старатися не втручатися в її особисте життя. Батькам необхідно більше довіряти своїй дитині. Не завжди оберігати дитину від життєвих труднощів.

Наталка БУДИНКЕВИЧ