16Прийняття 28 червня 1996 року Конституції України стало однією з найважливіших подій у новітній історії нашої держави. В будь-якій країні прийняття Конституції вважається значним досягненням нації у її самовизначенні та розвитку. Але значення Конституції для народу країни, її велич як закону прямої дії виявляється в процесі її реалізації.

 Аналіз українських політико-правових процесів показує, що однією з головних причин політичних криз, які пережила та переживає наша країна є не стільки недоліки тексту Конституції України, скільки відсутність належної політико-правової культури, поваги до Основного Закону, не сприйняття владою принципу верховенства права, що означає, зокрема, необхідність при застосуванні норм права та їх тлумаченні керуватися в першу чергу інтересами людини і суспільства, а не чиновника, партії чи держави. Закономірним результатом цього є порушення положень Конституції.

Ухвалення Основного Закону України відбувалося у доволі непростих політичних умовах. Президент України наполегливо відстоював свою редакцію Конституції, за якої він мав би максимум повноважень і мінімум відповідальності. Проте Парламент, усвідомлюючи свою історичну місію, зумів консолідувати сили та прийняти цілком збалансований Основний Закон України. Варто відзначити, що Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія), правники різних країн дали позитивні оцінки тексту Української Конституції, визнали її такою, що цілком відповідає європейським стандартам.

Натомість, в чинному тексті Конституції закладені певні системні протиріччя, які власне і дають владі можливість маніпулювати Основним Законом для задоволення в першу чергу власних інтересів.

Для прикладу. З одного боку, Україна - унітарна держава, з іншого маємо особливий статус Криму, Севастополя й Києва. З одного боку - місцеве самоврядування, з іншого – нагляд за народом з боку чиновників, які призначаються владою вищого рівня. З одного боку судді незалежні, з іншого – абсолютно підконтрольні виконавчій владі, по суті, Президенту, і непідконтрольні громадянам-виборцям.

Інструментом маніпуляції Конституцією України останнім часом став Конституційний Суд України. Як на мене, абсолютно непотрібний орган, який є заручником виконавчої влади і трактує Основний Закон саме так, як це потрібно владі.

Ми пам’ятаємо сумнозвісні рішення Конституційного суду. У першу чергу, це відміна політреформи, рішення щодо визнання права діючого на той час президента Кучми обиратися втретє, рішення щодо "нових можливостей" формування парламентської коаліції у ВР. До цього переліку, який свідчить по сумнівність адекватного застосування принципу "верховенства права", додамо ухвалу Конституційного суду з так званої "господарської справи" про спеціальний закон "Про приватизацію Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча". Формування фракції Компартії України, яка не провела жодного мажоритарника, теж стало можливим завдяки трактуванню Основного Закону Конституційним Судом.

Але навіщо комусь трактувати закон прямої дії? Його треба виконувати! А для того, щоб визначати його порушення, є Верховний Суд України.

З іншого боку, прийнята у складних умовах протистояння законодавчої та виконавчої гілок влади Конституція повна протиріч, які можна долати двома шляхами. Перший – це прийняття нового тексту Конституції України, де будуть враховані і конкретно виписані основні принципи суспільно-правових відносин в державі. Це не найлегший шлях, дуже важко в одному документі чітко прописати ці речі. Тим більше, що ми вже на практиці переконались в недосконалості сучасного адміністративно-територіального устрою, в декларативності, далекій від реалій, певних положень Конституції, як то безкоштовна медицина. Чи стаття 142, в якій говориться, що «держава …фінансово підтримує місцеве самоврядування». Ніби не місцеве самоврядування (міста, села, райони та області) наповнюють бюджет, а якась невідома київська віртуальна субстанція, не народ годує владу, а держава ( чиновники) годують народ, попередньо обдерши його « до нитки». 

В статті 145 декларується, що права людей и органів місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку. Питання: Від кого треба захищатись народу та місцевому самоврядуванню? Від влади?

Чи є місцеве самоврядування сьогодні самодостатнім? Ні. Бюджетний та Податковий кодекси, закони України та підзаконні акти не дають місцевому самоврядуванню достатньо фінансових інструментів для здійснення своїх конституційних повноважень. І саме цікаве, що жодних суперечностей з діючою Конституцією тут Конституційний Суд не виявив. Так навіщо такий суд? Такі недоречності повинна поправляти Верховна Рада України. Для прикладу, я вніс законопроект про фінансування позашкільної освіти…

Я регулярно звітую виборцям як про свою законотворчу діяльність, так і про мої голосування у Верховній Раді. Буду радий почути від вас, депутатів районної ради, працівників РДА пропозиції щодо законодавчого регулювання того чи іншого питання нашого життя.

Тепер про другий шлях впровадження механізму реалізації конституційних прав громадян, громад та спільнот. На мою думку, Конституція повинна бути законом прямої дії, основні постулати суспільно-правових відносин повинні носити, з одного боку рамковий характер, а з другого – прописаними так, щоб виключити різночитання і довільне трактування. Конкретні механізми реалізації статей Конституції повинні бути описані конкретними законами. Великобританія не має своєї Конституції, проте всі аспекти життя британського суспільства відрегульовані відповідними законами. 

Що ж у нас? Ми маємо незрозумілим чином скликану Конституційну Асамблею з незрозумілим механізмом схвалення того проекту Конституції, який вона напрацює. Ще ми маємо дуже небезпечний закон про референдум, застосування якого може просто розірвати українське суспільство. Це нещодавно констатувала Венеціанська комісія. 

Взагалі треба припинити практику переписування законів і тим більше Конституції під конкретних осіб та конкретні події. Ми вже мали у грудні 2004 року горезвісний закон № 2222, так звану політреформу, внаслідок якої країна втратила управлінську вертикаль. Потім була відміна цього закону, повернення до конституційних норм 1996 року. І не просто повернення. В країні відбулась така централізація влади і фінансових потоків, що говорити про якесь народовладдя зараз не уявляється за доречне. 

Справжнє народовладдя, на мою думку, буде тільки тоді, коли народ перестане боятися владу, а влада почне боятись народу. Боятись в доброму сенсі цього слова, я маю на увазі контроль за владою зі сторони виборців і реальні механізми заміни тих обранців чи чиновників, які не виконують делегованих виборцями повноважень.

Сьогодні в Україні в умовах політичного протистояння в парламенті дуже важко впровадити хоч якусь корисну для людей законодавчу ініціативу. Але ми шукаємо шляхи, домовляємось з певних питань, бо життя не стоїть на місці. Крім питання Конституційного суду, Межигір’я, чи азарівського суржику, є ще питання Любинцівської школи, Гірнянської амбулаторії чи Стрийських очисних споруд. Є питання не проходження коштів через казначейство. Це якою статтею Конституції передбачено, що громада не може розпоряджатись своїми коштами згідно закону і на свій розсуд. 

Це є нагальні питання, болючі для громади. І ми будемо спільно їх вирішувати разом з громадами, разом з представниками місцевого самоврядування, разом з моїми колегами-мажоритарниками, за якими теж стоять сотні тисяч виборців.

Сьогодні, на мою думку, реалізація Конституції це дотримання всіх її положень, принципів та норм всіма, без виключення, органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими особами, всіма громадянами. Тобто, сьогодні має бути повага і шана Конституції, її захист, бо тоді втрачає сенс саме поняття законності й демократії, тоді ми можемо втратити державу. Закон починаємо з себе.

Зі святом всіх нас, українці! З Днем Конституції!

З повагою, 
народний депутат України Олег Канівець

Конкурс "Словосвіт-3"
10 травня стартує юнацький конкурс писемної та журналістської творчості «Словосвіт – 3». Напередодні його ідейний натхненник голова Спілки стриян «Відлуння»...
Конкурс дитячих малюнків
Благодійний Фонд Олега Канівця «Добре Серце» запрошує дітей та їхніх батьків взяти участь у конкурсі дитячих малюнків до Різдвяних свят! На...
Освітні мікропроекти  2014 року
У 2014 році Благодійний фонд Олега Канівця «Добре серце» виступив гарантом підтримавши 11 освітніх мікропроектів, які подали на обласний конкурс...
Програма «Питна вода України - 2006-2020» в дії
У школі І-ІІ ст. села Ходовичі Стрийського району буде облаштовано локальну установку для озонування та фільтрації води. Про це повідомив...

Сайт Олега Канівця

 

f

 

youtube