1_12У межах святкування третіх Колессівських читань, що проходили у Львові 20-22 жовтня присвячених 140-річчю з дня народження Філарета Колесси відбулося освячення меморіальних таблиць у м. Стрию та с. Піщани Стрийського району.

 Організатори заходу у Львові: Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, Лабораторія фольклористичних досліджень Філологічний факультет, Факультет культури і мистецтв, Львівський національний університет імені Івана Франка, Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові. Організатори урочистостей на Стрийщині: відділи культури м. Стрия та району.

Програма читань була надзвичайно насиченою. Протягом двох днів на конференції прозвучало близько сорока доповідей, об’єднаних темою: «Родина Колессів – спадкоємність науково-мистецьких традицій». Серед виступаючих були: проректор Львівського національного університету імені Івана Франка Марія Зубрицька, заступник декана філологічного факультету Василь Будний, професор Львівської національної музичної академії  імені Миколи Лисенка Ксеня Колесса. Доповіді виголосили: Василь Івашків (Львів) - «Філарет Колесса і розвиток фольклористики у Львівському університеті», Софія Грица (Київ) - «Аналітичний метод Філарета Колесси та його продовження в сучасній парадигматиці», Мауріціо НЕҐРО (ІТАЛІЯ) - «СОЮЗ ФОЛЬКЛОРИСТІВ ІТАЛІЇ: СТАНОВЛЕННЯ, ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС, ДІЯЛЬНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВИ» ТА ІНШІ.

1_422 жовтня львівський «культурний десант» прибув на Стрийщину щоб взяти участь в урочистостях присвячених відкриттю меморіальної таблиці Філаретові й Олександрові Колессам на будівлі колишньої Стрийської гімназії, а нині СЗОШ №7 та у селі Піщани (Татарське) де 1_10народився Ф.Колесса. Відтак, гості відвідали село Ходовичі, де їм провели екскурсію музеєм Філарета Колесси та у місцевому храмі побували на Акафесті. Завершилися урочистості у місті Стрию святковим концертом після якого відбулося офіційне закриття конференції.

1_1Скульптор меморіальної таблиці Іван Микитюк, архітектор Микола Рибенчук. Серед меценатів заходів на Стрийщині Благодійний фонд Олега Канівця «Добре серце». Чин освячення провів канцлер Стрийської єпархії УГКЦ о. Володимир Ждан. Музичним обрамленням відкриття був хор «Ватра» Стрийського Будинку працівників освіти, художній керівник Володимир Гущак.

Упродовж цілого століття родина Колессів не сходила з арени інтелектуального-мистецького життя не лише України, але й далеко за її межами. Йдеться про три покоління, чиї імена належать історії української культури. На урочистостях в Стрию були присутні правнучки та правнук Філарета та Олександра Колессів. Історія знає багато родовитих династій, в яких одне покоління передавало іншому свої надбання для дальшого їх розвитку. Ідеї славного роду Колессів, започатковані у 80-х роках ХІХ століття, знайшли гідне продовження у наступних генераціях та послідовниках, а відтак ми усі духовні спадкоємці родини Колессів і маємо виконати свою місію, бо це наш святий обов’язок перед ними, перед національною культурою та українським народом.

           Прес-служба Благодійного фонду «Добре серце»

 

1_1 1_9 1_8 1_14 1_13

Більше фото....

 

Біографія: Філарет Колесса

(17.07.1871 - 04.03.1947)

Фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1909), ВУАН (з 1929). Брат Олександра Колесси. Основоположник українського етнографічного музикознавства.

Народився у с. Татарське (тепер с. Піщане Львівської обл.). Навчався у Стрийській гімназії, музичну освіту здобув у Австрії (1891—1892) у Віденському університеті у А. Брукнера.В 1896 закінчив Львівський університет. Викладав у гімназіях Львова, Стрия, Самбора. В різні часи працював з І.Франко, М. Лисенком, Лесею Українкою.В 1918 захистив дисертацію у Віденському університеті та отримав вчену ступінь доктора філології. Досліджував ритміку українських народних пісень, народні пісні Галичини, Волині, Лемківщині. 3 1939 - професор Львівського університету, директор державного музею етнографії у Львові (з 1940), керівник львівського відділу Інституту мистецтвознавства, фольклору і етнографії Академії Наук УРСР (з 1940). Учасник міжнародних конгресів фольклористів, музикознавців і філологів (Прага, Варшава, Відень, Антверпен). Основні праці: "Огляд українсько-руської народної поезії" (1905), "Ритміка українських народних пісень" (1906-07), "Мелодії українських народних дум" (1910-13), "Наверстування і характерні признаки українських народних мелодій" (1913-14), "Українські народні думи у відношенні до пісень, віршів і походження голосінь" (1920-21), "Про генезу українських народних дум" (1921 ), "Народні пісні з південного Підкарпаття" (1923), "Речитативні форми в українській народній поезії" (1925), "Українські народні пісні на переломі 17-18 ст." (1928), "Народні пісні з галицької Лемківщини" (1929), "Українська усна словесність" (19Э8), "Народні пісенні мелодії українського Закарпаття" (1946). Автор хорових творів і обробок українських народних пісень ("Вулиця", "Обжинки", "Гагілки", "Шкільний співаник"-1925). Залишив у рукописі "Історію української етнографії".

Започаткував в українській фольклористиці структурно-типологічні дослідження народної музичної творчості, розглядав її пам’ятки у зв’язку з історичним процесом та в порівнянні з фольклором інших слов’янських народів. Виступив з дослідженнями пісенної ритміки і мелодики - «Ритміка українських народних пісень» (1907); «Мелодії гаївок» (1909). Перші етнографічні записи зробив під час навчання в гімназії, їх було опубліковано в часописі »Народ» за 1890 р. 1896 р. надсилає М. Лисенку свої обробки українських пісень, щедрівок, збирає »Квартети» і отримує схвальну оцінку, що стало заохоченням до подальшої композиторської діяльності.

У 1898 р. вийшла монографія »Людові вірування на Підгір’ї в селі Ходовичах Стрийського повіту», передмову до якої написав І. Франко. Ця робота засвідчила появу в українській етнографії цікавої, оригінальної особистості. Того самого року вийшла двотомна збірка обробок обжинкових пісень, яку автор присвятив М. Лисенку.

Фундаментальний аналіз мелодійних форм, строю та будови народної пісенної творчості дав дослідник у праці »Ритміка українських народних пісень» (1907), яка заклала основи вітчизняного етнографічного музикознавства. З моменту виходу її ім’я Ф. Колеси стало одним із найвідоміших серед слов’янських етнографів. Дослідника постійно запрошують до участі у міжнародних конгресах. Проблемам розвитку музичного фольклору слов’янських народів присвячено низку статей, рецензій, оглядів, в яких він демонструє широку наукову ерудицію.

З ученим постійно листуються провідні фольклористи, музикознавці та наукові установи Чехословаччини, Польщі, Німеччини та ін.

У 1908 р. Ф. Колесса разом з Лесею Українкою організував етнографічну експедицію на Полтавщину, результатом якої стала двотомна праця "Мелодії українських народних дум" (1910, 1913).

Великим внеском у дослідження української пісні була праця "Українська усна словесність" (1938), дослідник робить певний підсумок своїх фольклорних студій. Випустив збірки "Народні пісні Галицької Лемківщини" (1929), "Народні пісні з Підкарпатської Русі" (1938).

У роки другої світової війни Ф. Колесса збирав та досліджував військовий фольклор, що відображено в роботі "Фольклор Вітчизняної війни" (1945).

Науковий доробок Ф. Колесси є одним із найвизначніших досягнень української фольклористики. Вчений справедливо вважається фундатором української наукової музичної фольклористики. Вперше у світовій та українській фольклористиці здійснив спробу наукового аналізу та зіставлення українського музичного фольклору з фольклором інших слов’янських народів. Завдяки високому науковому рівню, глибині аналізу, широкій ерудиції автора більшість його праць не втратили свого наукового значення й понині. Помер 4 березня 1947 року. Похований у Львові.

 

Конкурс "Словосвіт-3"
10 травня стартує юнацький конкурс писемної та журналістської творчості «Словосвіт – 3». Напередодні його ідейний натхненник голова Спілки стриян «Відлуння»...
Конкурс дитячих малюнків
Благодійний Фонд Олега Канівця «Добре Серце» запрошує дітей та їхніх батьків взяти участь у конкурсі дитячих малюнків до Різдвяних свят! На...
Освітні мікропроекти  2014 року
У 2014 році Благодійний фонд Олега Канівця «Добре серце» виступив гарантом підтримавши 11 освітніх мікропроектів, які подали на обласний конкурс...
Програма «Питна вода України - 2006-2020» в дії
У школі І-ІІ ст. села Ходовичі Стрийського району буде облаштовано локальну установку для озонування та фільтрації води. Про це повідомив...

Сайт Олега Канівця

 

f

 

youtube